Кувалда - дворучний ударний кований інструмент, який призначений для нанесення сильних ударів при обробці та кованні металу, а також для дроблення каменю при монтажі та демонтажі різних конструкцій.
Кувалда вважається одним із найдавніших інструментів. Слово "кувалда" походить від словосполучення "інструмент, який кує", тобто спочатку цей інструмент застосовували для ковальських справ.
Кувалду використовують при куванні, правці металевих виробів, оббиванні покришок при розбиранні коліс та їх рихтуванні. Також при забиванні великих цвяхів, колів, залізничних милиць та штирів. Кувалдами розколюють каміння, цеглу, бетон при демонтажі будівель та ін.
Спортсмени використовують кувалди для зміцнення м'язів спини – б'ють по шинах.
Кувалда зовні нагадує молоток. Від молотка кувалда відрізняється збільшеною масою бойка та довжиною рукоятки, яка досягає 1200 мм, але в середньому вона 700-900 мм. Вага тупоносої кувалди варіюється від 2 до 16 кг, а гостроноса - 3-8 кг. На відміну від молота рукоять у кувалди в бойці не розклинюється, простір, що залишився, заливають епоксидною смолою. Вона пряма та в поперечному перерізі овальна. У молота ручка до кінця потовщується, а у кувалди звужується.
Кувалди відрізняються за матеріалом, габаритами, вагою та формою бойків. Діляться на три типи: гостроноса поздовжня, поперечна та тупоноса. Кувалда гостроноса – ГОСТ 11402-75, тупоноса – ГОСТ 11401-75. Стандарти включають сім пунктів: технічні умови, конструкція, матеріал ручки та бойка, твердість, а також маркування.
Мідна кувалда використовується для відформування листа металу без пошкодження поверхні, оскільки мідь на порядок м'якша за сталі.
Безінерційна кувалда виготовляється з високоміцного пластику, не має віддачі при ударі, нагадує литий молоток. Особлива форма бойка погашає вібрації. У такої кувалди бійок усередині порожнистий і заповнений металевим дробом.
Сталь виготовлення кувалд – 40, 45, 50, У7. Гартують до твердості HRC 32, 5 на глибину 30 мм. Рукоятку найчастіше виготовляють із сухої деревини твердих порід (горобина, бук, кизил, граб, береза, клен та ін.), а також із синтетичних матеріалів – фібергласу або пластику і може бути прогумована для пом'якшення сили віддачі. Рукоятка повинна бути абсолютно гладкою, без задирок, як правило, зачищається наждачним папером. При поломці можна рукоятку замінити.
Робота з кувалдою вимагає навичок та крайньої обережності. Кінетична енергія, яку набуває кувалду під час роботи, може призвести до травми, каліцтва. Щоб уникнути пошкоджень шкіри кистей рук під час роботи з кувалдою, необхідно використовувати робочі рукавички. Не заносите кувалду над головою, відводьте трохи над плечем.
Кувалда - двуручный ударный кованый инструмент, который предназначен для нанесения сильных ударов при обработке и ковке металла, а также для дробления камня при монтаже и демонтаже различных конструкций.
Кувалда считается одним из самых древних инструментов. Слово «кувалда» произошло от словосочетания «инструмент, который кует», то есть изначально этот инструмент применяли для кузнечных дел.
Кувалду используют при ковке, правке металлических изделий, обивании покрышек при разборке колес и их рихтовке. Также при забивании больших гвоздей, кольев, железнодорожных костылей и штырей. Кувалдами раскалывают камни, кирпич, бетон при демонтаже строений и др.
Спортсмены используют кувалды для укрепления мышц спины – бьют ими по шинам.
Кувалда внешне напоминает молоток. От молотка кувалда отличается увеличенной массой бойка и длиной рукоятки, которая достигает 1200 мм, но в среднем она 700-900 мм. Вес тупоносой кувалды варьируется от 2 до 16 кг, а остроносой – 3-8 кг. В отличие от молота рукоять у кувалды в бойке не расклинивается, оставшееся пространство заливают эпоксидной смолой. Она прямая и в поперечном сечении овальная. У молота рукоять к концу утолщается, а у кувалды сужается.
Кувалды отличаются по материалу, габаритам, весу и форме бойков. Делятся на три типа: остроносая продольная, поперечная и тупоносая. Кувалда остроносая - ГОСТ 11402-75, тупоносая - ГОСТ 11401-75. Стандарты включают семь пунктов: технические условия, конструкция, материал ручки и бойка, твердость, а также маркировка.
Медная кувалда используется для отформования листа металла без повреждения поверхности, так как медь на порядок мягче стали.
Безинерционная кувалда изготавливается из высокопрочного пластика, не имеет отдачи при ударе, напоминает литой молоток.Особенная форма бойка погашает вибрации. У такой кувалды боёк внутри полый и заполнен металлической дробью.
Сталь для изготовления кувалд – 40, 45, 50, У7. Закаливают до твердости HRC 32, 5 на глубину 30 мм. Рукоять чаще всего изготавливают из сухой древесины твердых пород (рябина, бук, кизил, граб, береза, клен и др.), а также из синтетических материалов – фибергласса или пластика и может быть прорезинена для смягчения силы отдачи. Рукоять должна быть абсолютно гладкой, без заусениц, как правило, зачищается наждачной бумагой. При поломке есть возможность рукоятку заменить.
Работа с кувалдой требует навыков и крайней осторожности. Кинетическая энергия, которую приобретает кувалда при работе, может привести к травме, увечью. Во избежание повреждений кожи кистей рук при работе с кувалдой необходимо использовать рабочие перчатки. Не заносите кувалду над головой, отводите немного в сторону над плечом.